СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА


Суб'єктами відносин власності є само підприємство як юридична особа, його працівники: /

Кожне під-во вступає у відносини власності з ін. під-вами (при купівлі сировини, наданні й / \ отримуванні послуг), державною (при сплаті податків до бюджету), банками (при отриманні кредитів). На під-ві відбувається одиничний поділ праці (цехи, дільниці, відділи). Одиничний поділ праці між працівниками здійснюється за професіями, спеціальностями.

Під-во виступає у відносини кооперації, спеціалізації, комбінування з ін. пІд-вами, тобто є важливою ланкою техніко-економічних відносин.

У більшості країн з розвину гою ринковою економікою такі виробничі одиниці називають Фірмами.

Кожна фірма має:

— найменування, зазначене у державному реєстрі; і

— форму господарювання.

— правовий статут.

— систему обліку та звітності.

— самостійний баланс.

— розрахунковий рахунок в банку.

— печатку з назвою фірми.

— товарний знак.

Підприємства виконують Ряд функцій. Основні з них такі:

1 Економічні:

— Задоволення потреб споживача в продукції.

— Упровадження досягнень НТП.

— Забезпечення конкурентності підприємства.

— Створення необхідного й додаткового продукту.

2 Соціальні:

— Формування колективу.

— Поліпшення умов і змісту праці.

— Удосконалення кваліфікаційного складу працівників.

— Поліпшення житлових умов працівників.

— Культуро-освітння та спортивно-оздоровча робота.

3 Екологічні:

— Вдосконалення технологічних процесів.

— Створення і розвиток екологічної інфраструктури.

— Наукові і технічні вирішення проблем навколишнього середовища і раціонального природокористування.

2 Головна мета підприємства - це виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт для задоволення потреб ринку чи споживача і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку.

Для забезпечення даної мети підприємства має діяти на принципах господарського (або комерційного) розрахунку.

Дві найважливіші сторони господарського розрахунку такі:

1) отримання прибутку на основі створення необхідних суспільству товарів і послуг та підвищення ефективності виробництва.

2) економічна відповідальність за невміння господарювання, неефективне використання ресурсів. Результатом такого господарювання може стати банкруцтво. Тому західні вчені називають свою економіку системою прибутків збитків. Наприклад, в США із 600 тис. Нових, як правило, малих фірм, які виникають щорічно, розробляється близько 400 тис.

Організація економічної діяльності пІд-ва повинна бути спрямована на приведення в дію всіх його резервів, всебічне підвищення якості продукції, забезпечення рентабельності ви-ва. Принципи економічної діяльності є такі:

Ї. Самоокупність і рентабельність. Цей принцип вимагає точного обліку витрат І результатів, повного відшкодування собівартості продукції.

1 Самофінансування Закріплення частини одержаного прибутку за підприємством у його повне розпорядження. Підприємство розвивається за рахунок власних коштів, кредитів банку і валютної виручки.

2 Матеріальна заінтересованість у кінцевих результатах праці. Подолання зрівнялівки в Оплаті праці, створення умов для заохочення ініціативи.

3 Грошовий контроль за діяльністю підприємства. Банк здійснює всі види розрахунків підприємства, кредитні й касові операції. Якщо підприємство систематично не виконує свої Зобов'язання за розрахунками, то може бути оголошене банком неплатоспроможним, тобто банкрутом.

4 Повна економічна відповідальність за кінцеві результати господарювання, виконання договорів. Основною формою реалізації цого принципу є економічні санкції-вилучення незаконно одержаних доходів, відшкодування збитків, штрафи, неустойки, пені, зменшення або позбавлення премій.

5 Господарська самостійність у межах чинного законодавства. Органічною складовою організації економічної діяльності під-ва є внутрішньогосподарський'розрахунок. Він охоплює систему економічних відносин внутрішніх підрозділів - цехів, відділів, дільниць - між собою і під-вами у цілому. Його основою є відповідальність структурних підрозділів пІд-ва за підвищення якості виробів і послуг та їх економічну ефективність. Сьогодні необхідно податки колективу широкі повноваження у прийнятті рішень.

Внутрішньогосподарський розрахунок удосконалюється на основі застосування системи

Фондоутворючих показників. Вони для цеху обов'язкові для виконання. Вони є основою оцінки

Його роботи, визначають розмір премій і заохочень. Це такі показники:

Зростання продуктивності праці, %.

Зниження собівартості продукції, %.

Фондовіддача, грн..

Норматив незавершеного ви-ва, %.

Ритмічність здачі продукції. %.

Виробництво прод\ кції з урахуванням комплексної здачі її на склад, нормо-год.

Для виявлення резервів і роіробки заходів щодо підвищення ефективності виробництва Застосовуються розрахункові показники:

Чисельність працюючих.

Фонд зарплати.

Обсяг реалізованої продукції, послуг.

Середньорічна вартість ОФВ.